котлетка

КОТЛЕ́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до котле́та.

[Ага:] Я з’їла… котлетку, бутерброд з ікрою (Корн„ II, 1955, 246).

Значення в інших словниках

1. котлетка — котле́тка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. котлетка — -и, ж. Зменш.-пестл. до котлета.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. котлетка — КОТЛЕ́ТКА, и, ж. Зменш.-пестл. до котле́та. [Івдя:] Котлеток курячих було не хочуть. Киселику – не хочуть .. Одне желе мої голуб'ята й їли (М. Куліш); [Ага:] Я з'їла... котлетку, бутерброд з ікрою (О. Корнійчук); Ми приготували котлети з жереха.  Словник української мови у 20 томах