кофтинка

КОФТИ́НКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до кофти́на.

Під ліхтарем .. стояла дівчина .. в білій кофтинці – і простоволоса (Ю. Смолич);

Волосся було зав'язане квітчастою хусточкою, рукава легенької кофтинки закачані (В. Собко);

Марта слухняно пішла до хати. Незабаром вийшла в теплій кофтинці і черевиках (В. Малик);

Iноземок я вирiзняв одразу за мiнiмумом макiяжу на обличчi й непоказними кофтинками (І. Роздобудько).

Значення в інших словниках

1. кофтинка — кофти́нка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кофтинка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кофтина.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кофтинка — КОФТИ́НКА, и, ж. Зменш.-пестл. до кофти́на. Під ліхтарем.. стояла дівчина.. в білій кофтинці — і простоволоса (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 70); Оцю спідничку.. одягне і квітчасту кофтинку (Собко, Матв. затока, 1962, 52).  Словник української мови в 11 томах