кофточка

КО́ФТОЧКА, и, ж.

Зменш.-пестл. до ко́фта 1.

На Галецькій .. була .. чистенька чорна кофточка (І. Нечуй-Левицький);

Вона раптом оглянулась довкола саду і витягла з-за кофточки папірець (Л. Смілянський);

Оленка .. була одягнена картинно: жовта атласна кофточка, чобітки на високому підборі, світлий фартушок і квітчаста штапельна косинка (М. Циба);

– У Ризi можете дiстати для жiнки й дочки гарнi кофточки, для себе – пошити чудовий костюм (О. Чорногуз);

Вона вже забула, коли собі кофточку нову купляла! Все – в заштопаному та перелицьованому (Г. Тарасюк).

Значення в інших словниках

1. кофточка — ко́фточка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кофточка — -и, ж. Зменш.-пестл. до кофта 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кофточка — КО́ФТОЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ко́фта 1. На Галецькій.. була.. чистенька чорна кофточка (Н.-Лев., IV, 1956, 309); Вона раптом оглянулась довкола саду і витягла з-за кофточки папірець (Сміл., Сашко, 1957, 47).  Словник української мови в 11 томах