коцнути

КО́ЦНУТИ, ну, неш, док., кого, що, розм.

Уразити, пошкодити когось або щось.

– Моя Тамара на фронтi, а я лишився в тилу. Потопав би за чотириста кiлометрiв, щоб перейти фронт, щоб знайти її, знаючи: мене в цiй подорожi можуть коцнути (О. Коломієць).