кочегарка
КОЧЕГА́РКА, и, ж., техн.
Приміщення, де містяться печі парових казанів.
Лагодили каюти і камбуз, наводили порядок у машинному відділі та в кочегарці (М. Трублаїні);
Кілька ранків я крадькома приходив на подвір'я кочегарки (Л. Смілянський);
Від нестачі води ледь не вибухнули котли в кочегарці. Добре, що вчасно прибіг двірник (П. Загребельний).
Словник української мови (СУМ-20)