кочережка

КОЧЕРЕ́ЖКА, и, ж.

Зменш. до кочерга́ 1.

Розпечений прут заліза в руках Каленика Романовича обертався в красиву кочережку (І. Сенченко);

Я й забув про вогонь! Кочережкою притоптую попіл, щоки аж горять від жару (В. Близнець);

Удавав [Мовчун] з себе заклопотаного й ворушив металевою кочережкою вугілля (М. Циба).

Значення в інших словниках

1. кочережка — кочере́жка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кочережка — -и, ж. Зменш. до кочерга 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кочережка — Кочере́жка, -жки, -жці; -ре́жки, -ре́жок, -ре́жкам  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кочережка — КОЧЕРЕ́ЖКА, и, ж. Зменш. до кочерга́ 1. Розпечений прут заліза в руках Каленика Романовича обертався в красиву кочережку (Сенч., Опов., 1959, 6).  Словник української мови в 11 томах
5. кочережка — Кочере́жка, -ки ж. ум. отъ кочерга.  Словник української мови Грінченка