кочівний
КОЧІВНИ́Й, а, е.
Те саме, що кочови́й.
Кочівні племена;
Кочівне шатро;
Кочівні птахи;
А тут прибула ще кочівна бригада реставраторів, що ставила свого часу сміховинне оце риштовання, яким ніхто, крім лелеки, й не скористався (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)