кошеняточко
КОШЕНЯ́ТОЧКО, а, с.
Пестл. до кошеня́тко.
Хоч ти його [дитя] і зобидиш, пхнеш, поскубеш, воно заплакало, відійшло, побачило кошеняточко, іграшку яку-небудь, вже воно і там, вже возиться коло нього (Г. Квітка-Основ'яненко).
Словник української мови (СУМ-20)