коштовний
КОШТО́ВНИЙ, а, е.
1. Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий.
Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (І. Франко);
Обробив, обточив дивний той камінець, І уставив його у коштовний вінець (В. Самійленко);
Все це коштовне майно ніхто не хоче ніде приймати в сотника (Б. Антоненко-Давидович);
Вертаючи з Візантії, конунг-володар привозив з собою коштовні золототкані тканини (В. Домонтович);
Я не наважився б пiдняти якесь тендiтне коштовне плетиво не для моїх замозолених рук (Р. Андріяшик).
2. перен. Який має важливе, істотне значення.
Бажаю Вам якнайскоріше одужати та збагатити нашу не дуже то родючу ниву своїми коштовними творами (Панас Мирний);
Ти брешеш, Бруте, ти брешеш, Кассію, .. коли запевняєте, ніби мій жарт вимірений [націлений] проти тих ідей, що складають коштовний здобуток людськості (Леся Українка);
Карпенко-Карий був коштовним самородком у своїй натуральній, мало що обробленій формі (С. Єфремов).
Словник української мови (СУМ-20)