1. Словник української мови у 20 томах

коштовний

КОШТО́ВНИЙ, а, е.

1. Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий.

Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (І. Франко);

Обробив, обточив дивний той камінець, І уставив його у коштовний вінець (В. Самійленко);

Все це коштовне майно ніхто не хоче ніде приймати в сотника (Б. Антоненко-Давидович);

Вертаючи з Візантії, конунг-володар привозив з собою коштовні золототкані тканини (В. Домонтович);

Я не наважився б пiдняти якесь тендiтне коштовне плетиво не для моїх замозолених рук (Р. Андріяшик).

2. перен. Який має важливе, істотне значення.

Бажаю Вам якнайскоріше одужати та збагатити нашу не дуже то родючу ниву своїми коштовними творами (Панас Мирний);

Ти брешеш, Бруте, ти брешеш, Кассію, .. коли запевняєте, ніби мій жарт вимірений [націлений] проти тих ідей, що складають коштовний здобуток людськості (Леся Українка);

Карпенко-Карий був коштовним самородком у своїй натуральній, мало що обробленій формі (С. Єфремов).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коштовний — кошто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коштовний — Кошто́вний. Збитковий, який забирає багато коштів. Проти довжників, котрі не вирівнають свою залеглість цілковито до слідуючого числа, примушені будемо ужити средств немилих і коштовних (Б., 1889, оголош.) // пол. kosztowny — 1) який багато коштує, дорогий, 2) цінний, коштовний; див. іще кошт. Українська літературна мова на Буковині
  3. коштовний — Дорогоцінний, неоціненний, дуже дорогий; п! ЦІННИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. коштовний — див. цінний Словник синонімів Вусика
  5. коштовний — [коштоўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. коштовний — -а, -е. 1》 Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий (про предмети). 2》 перен., рідко. Який має важливе, істотне значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. коштовний — ДОРОГИ́Й (який багато коштує, має високу ціну), КОШТО́ВНИЙ, НЕДЕШЕ́ВИЙ, ЦІ́ННИЙ, БЕЗЦІ́ННИЙ підсил., ДОРОГОЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙ, НЕОЦІ́ННИЙ рідше, НА ВАГУ́ ЗО́ЛОТА підсил., БАГА́ТИЙ розм., КОШТОВИ́ТИЙ заст.; ДО́БРИЙ розм., заст. (про намисто). Словник синонімів української мови
  8. коштовний — Кошто́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. коштовний — КОШТО́ВНИЙ, а, е. 1. Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий (про предмети). Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (Фр., III, 1950, 168); Обробив, обточив дивний той камінець, І уставив його у коштовний вінець (Сам. Словник української мови в 11 томах
  10. коштовний — Коштовний, -а, -е 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував. Грин. III. 693. 2) Драгоцѣнный. Словник української мови Грінченка