коштовний

Кошто́вний. Збитковий, який забирає багато коштів. Проти довжників, котрі не вирівнають свою залеглість цілковито до слідуючого числа, примушені будемо ужити средств немилих і коштовних (Б., 1889, оголош.)

// пол. kosztowny — 1) який багато коштує, дорогий, 2) цінний, коштовний; див. іще кошт.

Джерело: Українська літературна мова на Буковині в кінці XIX — на початку XX ст. на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

коштовний — кошто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
коштовний — Дорогоцінний, неоціненний, дуже дорогий; п! ЦІННИЙ. Словник синонімів Караванського
коштовний — див. цінний Словник синонімів Вусика
коштовний — [коштоўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
коштовний — -а, -е. 1》 Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий (про предмети). 2》 перен., рідко. Який має важливе, істотне значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
коштовний — КОШТО́ВНИЙ, а, е. 1. Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий. Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (І. Франко); Обробив, обточив дивний той камінець, І уставив його у коштовний вінець (В. Словник української мови у 20 томах
коштовний — ДОРОГИ́Й (який багато коштує, має високу ціну), КОШТО́ВНИЙ, НЕДЕШЕ́ВИЙ, ЦІ́ННИЙ, БЕЗЦІ́ННИЙ підсил., ДОРОГОЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙ, НЕОЦІ́ННИЙ рідше, НА ВАГУ́ ЗО́ЛОТА підсил., БАГА́ТИЙ розм., КОШТОВИ́ТИЙ заст.; ДО́БРИЙ розм., заст. (про намисто). Словник синонімів української мови
коштовний — Кошто́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
коштовний — КОШТО́ВНИЙ, а, е. 1. Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий (про предмети). Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (Фр., III, 1950, 168); Обробив, обточив дивний той камінець, І уставив його у коштовний вінець (Сам. Словник української мови в 11 томах
коштовний — Коштовний, -а, -е 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував. Грин. III. 693. 2) Драгоцѣнный. Словник української мови Грінченка