1. Словник української мови в 11 томах

коштовний

КОШТО́ВНИЙ, а, е.

1. Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий (про предмети).

Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (Фр., III, 1950, 168);

Обробив, обточив дивний той камінець, І уставив його у коштовний вінець (Сам., І, 1958, 60);

Бережімо честь народу — найкоштовнішу перлину (Тич., II, 1957, 240).

2. перен., рідко. Який має важливе, істотне значення.

Бажаю Вам якнайскоріше одужати та збагатити нашу не дуже то родючу ниву своїми коштовними творами (Мирний, V, 1955, 412);

Ти брешеш, Бруте, ти брешеш, Кассію, ..коли запевняєте, ніби мій жарт вимірений проти тих ідей, що складають коштовний здобуток людськості (Л. Укр., IV, 1954, 134).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. коштовний — кошто́вний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. коштовний — Кошто́вний. Збитковий, який забирає багато коштів. Проти довжників, котрі не вирівнають свою залеглість цілковито до слідуючого числа, примушені будемо ужити средств немилих і коштовних (Б., 1889, оголош.) // пол. kosztowny — 1) який багато коштує, дорогий, 2) цінний, коштовний; див. іще кошт. Українська літературна мова на Буковині
  3. коштовний — Дорогоцінний, неоціненний, дуже дорогий; п! ЦІННИЙ. Словник синонімів Караванського
  4. коштовний — див. цінний Словник синонімів Вусика
  5. коштовний — [коштоўнией] м. (на) -ному/-н'ім, мн. -н'і Орфоепічний словник української мови
  6. коштовний — -а, -е. 1》 Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий (про предмети). 2》 перен., рідко. Який має важливе, істотне значення. Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. коштовний — КОШТО́ВНИЙ, а, е. 1. Який має високу вартість; дуже цінний, дорогий. Покої були пустісінькі, всі коштовні оздоби були позабирані (І. Франко); Обробив, обточив дивний той камінець, І уставив його у коштовний вінець (В. Словник української мови у 20 томах
  8. коштовний — ДОРОГИ́Й (який багато коштує, має високу ціну), КОШТО́ВНИЙ, НЕДЕШЕ́ВИЙ, ЦІ́ННИЙ, БЕЗЦІ́ННИЙ підсил., ДОРОГОЦІ́ННИЙ, НЕОЦІНЕ́ННИЙ, НЕОЦІ́ННИЙ рідше, НА ВАГУ́ ЗО́ЛОТА підсил., БАГА́ТИЙ розм., КОШТОВИ́ТИЙ заст.; ДО́БРИЙ розм., заст. (про намисто). Словник синонімів української мови
  9. коштовний — Кошто́вний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  10. коштовний — Коштовний, -а, -е 1) Цѣнный, дорогой. Який я коштовний дом збудував. Грин. III. 693. 2) Драгоцѣнный. Словник української мови Грінченка