краги
КРА́ГИ, краг, мн. (одн. кра́га, и, ж.).
1. Накладні шкіряні халяви до черевиків.
Сержант помацав краги і по тих словах поклав їх назад під стіну (І. Багряний);
Сотник роздратовано цьвохнув себе стеком по крагах (П. Панч);
Проти сонця Генріх аж виблискував у жовтих черевиках і крагах (С. Чорнобривець);
Старий нiмець, у картузi з навушниками i в цупких чорних крагах, виповз iз погреба i пошкутильгав до хлопцiв (П. Загребельний).
2. Розтруби (у 2 знач.) у рукавиць (у 1 знач.).
Зварювальні краги – це спеціальні робочі рукавиці, використовувані в основному зварниками (з навч. літ.);
Покращена версія непромокальних рукавичок – краги (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)