краля
КРА́ЛЯ, і, ж., розм.
1. Те саме, що красу́ня 1, 2.
Над Прутом у лузі не місяць зійшов, То хлопець до кралі-дівчини прийшов (С. Воробкевич);
Була гарна вбога панна, Краля-королиця: Як ясна зоря, рум'яна, Як сніг, білолиця (П. Куліш);
– Чи ви бачили коли нашу сотниківну? – Як не бачить, – одказують брати, – бачили, на всю околицю краля (О. Стороженко);
А чия то дівчинонька-краля? (В. Винниченко);
За Лісовськими спустилася з підгір'я пишногруда сільська краля Ганна Лавренко в супроводі своїх дядьків – Оникія та Левонтія Сердюків, що в останній момент приєдналися до заробітчан (О. Гончар);
Ти нiколи не замислювався про природу дiвочго натхнення, яке робить їх кралями? (Р. Андріяшик);
Весна-краля шле свої вітання вже в лютому, даруючи чудові сонячні промен як символ пробудження енергії (із журн.);
* Образно. Потім пісня лилася про кралю весну, яка будила все живе зі спанку [сну] (І. Чендей).
2. заст. Королева (у 1, 3 знач.).
Король і краля не знали, як шанувати Колумба (Сл. Б. Грінченка);
Веди мене зараз до кралі тієї, Що король заховав тут від помсти моєї (І. Франко);
* У порівн. Дивітесь, вийшла погуляти, Мов краля, пані молодая З двома маленькими дітьми (Т. Шевченко);
– Чи в тобі кров замерзла, а уста заніміли, що ти ніколи ані всміхнешся і ходиш, мов та ледова [льодова] краля? – загомонить тітка насмішливо на мене (О. Кобилянська).
3. Те саме, що да́ма 4.
Кощавим пальцем вона мовчки показала Вірі на стільця проти себе, прискалила око, певно, визначаючи масть нової клієнтки, й витягла з колоди чирвову кралю (Б. Антоненко-Давидович);
Дівчина почала розкладати карти, і в першому ряду випала дзвінкова краля і туз (Ю. Винничук);
* Образно. Іч, як нарядилася!.. У буденні дні .. – боса, підтикана. А тепер, бач, яка краля чирвова (І. Рябокляч).
Словник української мови (СУМ-20)