крам
КРАМ, у, ч.
1. збірн. Предмети торгівлі (звичайно фабричного виробництва).
В кінці вулиці стояв високий будинок, а під ним були крамниці з усяким крамом (І. Нечуй-Левицький);
Там [у місті] ціла вулиця кам'яних крамниць, де видимо-невидимо понапихано всякого краму (Панас Мирний);
Вона стоїть коло вікна магазину й непорушно, застигло, дивиться на крам, не бачучи його (В. Винниченко);
Я допомiг Олексi винести оберемки хрестiв пiд ратушу, захопився, розхвалюючи крам (Р. Андріяшик);
// Те саме, що това́р¹ 2.
Не йдуть більше його товари, перестали покупці помічати крам славного ювеліра (Р. Іваничук);
Голосно пропонують свій барвистий крам молоді квіткарки (М. Чабанівський);
Залізницею ми самі можемо їхати, залізницею перевозять збіжжя, крам, пошту, залізницею приставляють [доставляють] зброю і навіть транспортують ідеї (Б. Антоненко-Давидович).
2. розм. Те саме, що ткани́на 1.
В перший ярмарок набрала [мати] їй у найбагатшого крамаря найкращого краму (А. Свидницький);
Є [в селі] магазин, у якому продається вакса, хомути, горілка, сіль, гас, .. сковороди і крам на кофточки (Григорій Тютюнник);
Зодягли його в дубову сорочку, застелену зсередини білим крамом (Є. Гуцало).
3. заст. Крамниця.
[Купець:] Приходь до мого краму, я мила дам без грошей (Леся Українка);
Ходив по місту, зазирав до крамів, розмовляв із знайомими (А. Крушельницький).
Словник української мови (СУМ-20)