крамар

КРА́МА́Р, кра́маря́, ч.

1. Те саме, що торго́вець.

У відчинених крамницях посідали заспані крамарі (І. Франко);

Пану чоботи він краяв Та купця корив і лаяв: “Взяв я в крамаря товару, Щоб, як слід, пошити пару (Я. Щоголів);

Аж ось на продаж Свій товар Несе на голові крамар (Л. Первомайський);

Складають товари крамарі. Вечоріє... (Остап Вишня);

Прийшли крамарі, яким через страх не сидиться в крамницях (Б. Антоненко-Давидович);

* У порівн. Філософи здалися мені спритними крамарями (В. Дарда).

2. зневажл. Гендляр.

Крамар – як комар: де сяде, там і п'є (прислів'я);

Сатана, перекинувшись у крамаря, Наші душі не зманить на діло криве (Б. Олійник);

// перен. Про безпринципну людину, що заради власної вигоди готова поступитися своєю совістю, переконаннями тощо.

Розступилось коло крамарів, що хотіли правого судити, Та ганьби із себе їм не змити (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. Крамар — Кра́ма́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. крамар — Гендляр, комерсант, негоціянт, торгівець, зап. купець; (у ятці) яточник, (у склепі) склепар.  Словник синонімів Караванського
3. крамар — див. спекулянт  Словник синонімів Вусика
4. крамар — [крамар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -реив'і/ -р'у і [крамар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/ -ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам  Орфоепічний словник української мови
5. крамар — крамаря, ч. 1》 Те саме, що торгівець. 2》 зневажл. Гендляр. || перен. Про безпринципну людину, що ради власної вигоди торгує своєю совістю, переконаннями, талантом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. крамар — Крамар, як комар, де сяде, там і п’є. Погляд бідних людей на жадібного крамара. Крамареві не божиться, то ніколи не розжиться. Щоб продати річ, крамарі присягаються, що вона доброї якості.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. крамар — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст.  Словник синонімів української мови
8. крамар — Кра́ма́р, кра́маря́, -ре́ві, -ре́м, -рю! -марі́, -рі́в, -ря́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. крамар — КРА́МА́Р, кра́маря́, ч. 1. Те саме, що торгіве́ць. Крамар — як комар: де сяде, там і п’є (Укр.. присл.., 1955, 15); У відчинених крамницях посідали заспані крамарі (Фр., VI, 1951, 254); Складають товари крамарі. Вечоріє… (Вишня, І, 1956, 58). 2. зневажл.  Словник української мови в 11 томах