крамар

кра́ма́р

[крамар] -р'а, ор. -ре^им, м. (на) -ре^ив'і/ -р'у і [крамар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/ -ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам

Значення в інших словниках

1. Крамар — Кра́ма́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються.  Орфографічний словник української мови
2. крамар — Гендляр, комерсант, негоціянт, торгівець, зап. купець; (у ятці) яточник, (у склепі) склепар.  Словник синонімів Караванського
3. крамар — див. спекулянт  Словник синонімів Вусика
4. крамар — крамаря, ч. 1》 Те саме, що торгівець. 2》 зневажл. Гендляр. || перен. Про безпринципну людину, що ради власної вигоди торгує своєю совістю, переконаннями, талантом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. крамар — КРА́МА́Р, кра́маря́, ч. 1. Те саме, що торго́вець. У відчинених крамницях посідали заспані крамарі (І. Франко); Пану чоботи він краяв Та купця корив і лаяв: “Взяв я в крамаря товару, Щоб, як слід, пошити пару (Я.  Словник української мови у 20 томах
6. крамар — Крамар, як комар, де сяде, там і п’є. Погляд бідних людей на жадібного крамара. Крамареві не божиться, то ніколи не розжиться. Щоб продати річ, крамарі присягаються, що вона доброї якості.  Приповідки або українсько-народня філософія
7. крамар — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст.  Словник синонімів української мови
8. крамар — Кра́ма́р, кра́маря́, -ре́ві, -ре́м, -рю! -марі́, -рі́в, -ря́м  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
9. крамар — КРА́МА́Р, кра́маря́, ч. 1. Те саме, що торгіве́ць. Крамар — як комар: де сяде, там і п’є (Укр.. присл.., 1955, 15); У відчинених крамницях посідали заспані крамарі (Фр., VI, 1951, 254); Складають товари крамарі. Вечоріє… (Вишня, І, 1956, 58). 2. зневажл.  Словник української мови в 11 томах