крамар
КРА́МА́Р, кра́маря́, ч.
1. Те саме, що торго́вець.
У відчинених крамницях посідали заспані крамарі (І. Франко);
Пану чоботи він краяв Та купця корив і лаяв: “Взяв я в крамаря товару, Щоб, як слід, пошити пару (Я. Щоголів);
Аж ось на продаж Свій товар Несе на голові крамар (Л. Первомайський);
Складають товари крамарі. Вечоріє... (Остап Вишня);
Прийшли крамарі, яким через страх не сидиться в крамницях (Б. Антоненко-Давидович);
* У порівн. Філософи здалися мені спритними крамарями (В. Дарда).
2. зневажл. Гендляр.
Крамар – як комар: де сяде, там і п'є (прислів'я);
Сатана, перекинувшись у крамаря, Наші душі не зманить на діло криве (Б. Олійник);
// перен. Про безпринципну людину, що заради власної вигоди готова поступитися своєю совістю, переконаннями тощо.
Розступилось коло крамарів, що хотіли правого судити, Та ганьби із себе їм не змити (М. Рильський).
Значення в інших словниках
- Крамар — Кра́ма́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
- крамар — Гендляр, комерсант, негоціянт, торгівець, зап. купець; (у ятці) яточник, (у склепі) склепар. Словник синонімів Караванського
- крамар — див. спекулянт Словник синонімів Вусика
- крамар — [крамар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -реив'і/ -р'у і [крамар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/ -ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
- крамар — крамаря, ч. 1》 Те саме, що торгівець. 2》 зневажл. Гендляр. || перен. Про безпринципну людину, що ради власної вигоди торгує своєю совістю, переконаннями, талантом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- крамар — Крамар, як комар, де сяде, там і п’є. Погляд бідних людей на жадібного крамара. Крамареві не божиться, то ніколи не розжиться. Щоб продати річ, крамарі присягаються, що вона доброї якості. Приповідки або українсько-народня філософія
- крамар — ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст. Словник синонімів української мови
- крамар — Кра́ма́р, кра́маря́, -ре́ві, -ре́м, -рю! -марі́, -рі́в, -ря́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- крамар — КРА́МА́Р, кра́маря́, ч. 1. Те саме, що торгіве́ць. Крамар — як комар: де сяде, там і п’є (Укр.. присл.., 1955, 15); У відчинених крамницях посідали заспані крамарі (Фр., VI, 1951, 254); Складають товари крамарі. Вечоріє… (Вишня, І, 1956, 58). 2. зневажл. Словник української мови в 11 томах