1. Словник синонімів української мови

крамар

ТОРГІВЕ́ЦЬ (ТОРГО́ВЕЦЬ) (той, хто займається приватною торгівлею), КРА́МА́Р, ПРОДАВЕ́ЦЬ, КРАМНИ́К рідко, САЛОГУ́Б зневажл. заст.; КРАМАРЧУ́К зневажл., ТОРГА́Ш зневажл., СКЛЕПА́Р діал., СКЛЕ́ПНИК діал. (дрібний, бідний); МАГАЗИНЕ́Р заст. (власник крамниці); ОФЕ́НЯ заст. (бродячий). Січкар.. впаковував у мішки з зерном кусні добре просоленого сала.. А потім тихцем збував торгівцям хліб і зерном обліплене сало тільки за мануфактуру та дзвінкі гроші (М. Стельмах); Балаган був майже порожній: кілька китайців-ремісників, вантажники-кулі в синіх робах, дрібні торговці (О. Донченко); Коло крамниць з склом крамарі повиставляли довгі столи з скляним посудом (І. Нечуй-Левицький); Старий Щербина, бувало, обдурював на ярмарках тертих продавців (М. Стельмах); Пика широка та одутлувата, як у того салогуба (О. Стороженко); За наказом генерала Горна кілька десятків лазутчиків, під виглядом ярижок і дрібних крамарчуків, перейшли кордон (Н. Рибак); Будинок спільний маючи й контору, Якісь занадто чесні торгаші Наторгували грошей гору; Закінчили торги і ділять бариші (С. Воскрекасенко); Склепар звичайно назначував ціну на всякий товар (І. Франко); Він хутко вийшов з магазину. Магазинер провів його іронічним поглядом (Леся Українка). — Пор. 1. купе́ць, продаве́ць.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. Крамар — Кра́ма́р прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються. Орфографічний словник української мови
  2. крамар — Гендляр, комерсант, негоціянт, торгівець, зап. купець; (у ятці) яточник, (у склепі) склепар. Словник синонімів Караванського
  3. крамар — див. спекулянт Словник синонімів Вусика
  4. крамар — [крамар] -р'а, ор. -реим, м. (на) -реив'і/ -р'у і [крамар] -ар'а, ор. -арем, м. (на) -арев'і/ -ар'у, кл. -ар'у, мн. -ар'і, -ар'іў, д. -ар'ам Орфоепічний словник української мови
  5. крамар — крамаря, ч. 1》 Те саме, що торгівець. 2》 зневажл. Гендляр. || перен. Про безпринципну людину, що ради власної вигоди торгує своєю совістю, переконаннями, талантом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. крамар — КРА́МА́Р, кра́маря́, ч. 1. Те саме, що торго́вець. У відчинених крамницях посідали заспані крамарі (І. Франко); Пану чоботи він краяв Та купця корив і лаяв: “Взяв я в крамаря товару, Щоб, як слід, пошити пару (Я. Словник української мови у 20 томах
  7. крамар — Крамар, як комар, де сяде, там і п’є. Погляд бідних людей на жадібного крамара. Крамареві не божиться, то ніколи не розжиться. Щоб продати річ, крамарі присягаються, що вона доброї якості. Приповідки або українсько-народня філософія
  8. крамар — Кра́ма́р, кра́маря́, -ре́ві, -ре́м, -рю! -марі́, -рі́в, -ря́м Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. крамар — КРА́МА́Р, кра́маря́, ч. 1. Те саме, що торгіве́ць. Крамар — як комар: де сяде, там і п’є (Укр.. присл.., 1955, 15); У відчинених крамницях посідали заспані крамарі (Фр., VI, 1951, 254); Складають товари крамарі. Вечоріє… (Вишня, І, 1956, 58). 2. зневажл. Словник української мови в 11 томах