краля
КРА́ЛЯ, і, ж., розм.
1. Те саме, що красу́ня 1-2.
Над Прутом у лузі не місяць зійшов. То хлопець до кралі-дівчини прийшов (Пісні та романси.., II, 1956, 165);
— Чи ви бачили коли нашу сотниківну? — Як не бачить,— одказують брати,— бачили, на всю околицю краля (Стор., І, 1957, 39);
За Лісовськими спустилася з підгір’я пишногруда сільська краля Ганна Лавренко в супроводі своїх дядьків — Оникія та Левонтія Сердюків, що в останній момент приєдналися до заробітчан (Гончар, Таврія.., 1957, 13).
2. заст. Королева (у 1, 3 знач.).
Король і краля не знали, як шанувати Колумба (Сл. Гр.);
*У порівн. Дивітесь, вийшла погуляти. Мов краля, пані молодая З двома маленькими дітьми (Шевч., II, 1953, 94).
3. Те саме, що да́ма 4.
Чирвова краля.
Словник української мови (СУМ-11)