красити

КРА́СИ́ТИ¹, а́шу́, а́сиш, недок., кого, що, розм.

Робити гарним; прикрашати.

Горе тільки рака красить (прислів'я);

Всю світлицю дуже красила нова картина, вишита гарусом (І. Нечуй-Левицький);

О ви, чуття самовіддані й прості, Як красите ви бідний людський рід! (М. Зеров);

Він був у тому настрої діяльного натхнення, що завжди так осяює, красить людину перед боєм (О. Гончар);

Образом товариша Хаблака я тверджу, що не талант, не здібності красять людину, а скромність (В. Дрозд);

Дотепні слова красять добрі звичаї та любу розмову (М. Лукаш, пер. з тв. Дж. Боккаччо).

КРАСИ́ТИ², ашу́, а́сиш, недок., що, заст.

1. Те саме, що фарбува́ти.

Хазяїн Тарасів, маляр Ширяєв, посилав його красити на будинках покрівлю, стелі, підлоги та інше що (Панас Мирний);

Крашанки на Великдень красять (В. Шкляр).

2. Забарвлювати, перев. у червоний колір.

Блідий Блиск поранку красить каміння, Красить хмар стада, що немов Плащем м'яким зірницю вкрили (І. Франко);

Сонце заходило й червоним промінням красило гребені снігу (С. Васильченко).

Значення в інших словниках

1. красити — кра́си́ти 1 дієслово недоконаного виду прикрашати розм. краси́ти 2 дієслово недоконаного виду фарбувати рідко  Орфографічний словник української мови
2. красити — Прикрашати, здобити, оздоблювати.  Словник синонімів Караванського
3. красити — [красиетие і краситие] крашу, красиеш; нак. крас', крас'теи і краси, крас'іт' (прикрашати)  Орфоепічний словник української мови
4. красити — крашу, красиш, недок., перех., розм. Робити гарним, прикрашати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. красити — 1. малювати, вимальовувати, вималювати, повимальовувати, домальовувати, домалювати, подомальовувати, замальовувати, замалювати, позамальовувати, змальовувати, змалювати, позмальовувати, намальовувати, намалювати, понамальовувати, обмальовувати...  Словник чужослів Павло Штепа
6. красити — ЗАБА́РВЛЮВАТИ (надавати чому-небудь певної барви, кольору), ЗАФАРБО́ВУВАТИ, ФАРБУВА́ТИ, ЗАКРА́ШУВАТИ розм., КРА́СИ́ТИ розм., ОБА́РВЛЮВАТИ рідше, БА́РВИТИ рідко, ЗАФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФА́РБЛЮВАТИ рідко, ОФАРБО́ВУВАТИ рідко; РОЗФАРБО́ВУВАТИ...  Словник синонімів української мови
7. красити — КРА́СИ́ТИ¹, кра́шу, кра́сиш, недок., перех., розм. Робити гарним, прикрашати. Горе тільки рака красить (Укр.. присл.., 1955, 33); Всю світлицю дуже красила нова картина, вишита гарусом (Н.-Лев.  Словник української мови в 11 томах
8. красити — Краси́ти, -шу́, си́ш гл. 1) Дѣлать красивымъ, украшать. Лихо нікого не красить. Чуб. І. 263. Ой рясна красна калинонька в лузі, рясніше-красніше ваш поїзд! Ваш поїзд бояре красять. ХС. XII. 428. 2) Красить, окрашивать.  Словник української мови Грінченка