красномовно

КРАСНОМО́ВНО.

Присл. до красномо́вний.

Ніна говорила переконливо й красномовно (О. Донченко);

Аделя завжди вміла красномовно висловлюватись (С. Андрухович);

Павлюк з Дудником красномовно переглянулись (Я. Качура);

Розбурхані, як буря на морі, козаки простягали руки, і стиснуті пальці красномовно говорили про їхні настрої (Іван Ле);

Обличчя вболівальників красномовно свідчать про напругу й драматизм подій, що розгортались на льодовому полі (Б. Антоненко-Давидович);

Старовинний герб Харкова красномовно говорить про багатство і родючість краю (з наук.-попул. літ.).

Значення в інших словниках

1. красномовно — красномо́вно прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. красномовно — Присл. до красномовний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. красномовно — БАГАТОЗНА́ЧНО, ПРОМО́ВИСТО, КРАСНОМО́ВНО, БАГАТОМО́ВНО рідше, ЗНАЧУ́ЩЕ, З ПІДТЕ́КСТОМ, З НА́ТЯКОМ, ЗНАЧЛИ́ВО рідше; ВИРА́ЗНО. — Викинь, Іване, з голови різні свої думки, не приведуть вони до добра, — багатозначно.. сказала дружина (М.  Словник синонімів української мови
4. красномовно — КРАСНОМО́ВНО. Присл. до красномо́вний. Ніна говорила переконливо й красномовно (Донч., V, 1957, 377); Павлюк з Дудником красномовно переглянулись (Кач., Вибр., 1953, 276); Змінюється пейзаж Черкащини.. Про це красномовно розповідає велична комсомольська будова (Цюпа, Україна.., 1960, 158).  Словник української мови в 11 томах