красномовно
КРАСНОМО́ВНО. Присл. до красномо́вний.
Ніна говорила переконливо й красномовно (Донч., V, 1957, 377);
Павлюк з Дудником красномовно переглянулись (Кач., Вибр., 1953, 276);
Змінюється пейзаж Черкащини.. Про це красномовно розповідає велична комсомольська будова (Цюпа, Україна.., 1960, 158).
Словник української мови (СУМ-11)