красоля
КРАСО́ЛЯ, і, ж.
Однорічна декоративна рослина родини красолевих з розгалуженим стеблом і великими запашними квітками яскравого (перев. жовтогарячого) кольору; настурція.
Порозцвітали гарно квіти: Нагідочки, красолі і мачок (Л. Глібов);
У городі і в саду ясніли свіжі, живучі осінні квіти: .. палка красоля, гвоздики, .. королевий цвіт (С. Васильченко);
Буйними кущами росли тут жоржини, слалась по землі красоля (А. Шиян);
Вона [Земля] славно думає півоніями й красолею, ружами й чорнобривцями (Є. Гуцало);
Хата розкривалася, неначе квітка нічної красолі (В. Дрозд);
Красоля цвіте в травні-вересні (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)