кращий
КРА́ЩИЙ, а, е.
Вищ. ст. до га́рний 1–5, до́брий 1–6, 8 і хоро́ший; ліпший.
Слова мудрих, почуті в спокої, кращі від крику володаря поміж безглуздими (Біблія. Пер. І. Огієнка);
– Сватай, Карпе, Палажку. Кращої од Палажки нема на всі Семигори (І. Нечуй-Левицький);
Вояк про обов'язок свій питає, Гинучи, кращий, ліпший час вітає (І. Франко);
Людська недоля будила не розпач в мені, а бажання Кращої долі, щаслившої (Леся Українка);
– Людина повинна створити нові рослини, кращі за природу (О. Довженко);
// у знач. ім. кра́ще, щого, с. Те, що має переваги над чимось.
Одно тільки скрашало його життя невеселе: надія на краще (М. Коцюбинський);
Трудно жилось. Уже й не думала ніколи Маруся про краще (А. Головко);
Це все йде до кращого (Б. Антоненко-Давидович).
Словник української мови (СУМ-20)