кращенько

КРА́ЩЕНЬКО.

Присл. до кра́щенький.

Аби польські яблука на наших прилавках виглядали кращенько, їх дорогою до України обробляють понад 20 разів (з газ.);

// у знач. пред.

Степан один у батьків, це ж, звісно, годять йому, не дають волосинці з голови упасти, то, може, й Катерині кращенько буде (В. Шкляр);

Нам тут кращенько, бо в дорозі стомилися, ноги збили (із журн.).

Значення в інших словниках

1. кращенько — кра́щенько прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. кращенько — КРА́ЩЕНЬКО. Присл. до кра́щенький.  Словник української мови в 11 томах