креслення
КРЕ́СЛЕННЯ, я, с.
1. Дія за знач. кре́слити 1, 2.
Кімната Панащенка в новому житловому будинку. Етажерка з книгами, на столі аркуші паперу, прилади для креслення (Л. Дмитерко);
Олд-Бой, одірвавшися від свого креслення, почав раптом нишпорити по численних шухлядах і шафах (В. Владко);
Тамара зайнялась своїми справами – треба було .. закінчити креслення карти розташування пристаней (А. Хижняк).
2. техн. Умовне графічне зображення якогось об'єкта (машини, споруди і т. ін.), виконане за допомогою креслярських інструментів на папері, кальці і т. ін.; кресленик, креслюнок.
Будівля в риштованні. Носять цеглу, вимірюють, проходять студенти з кресленнями (І. Микитенко);
Мишуня подумав, що Семен Ларивонович .. покаже креслення вітродвигуна, над яким морочився бригадир цілу зиму (Ю. Яновський);
Він скрупульозно переглянув витягнуті з архіву креслення (Б. Антоненко-Давидович);
З допомогою креслення, що склав після всіх розпитів дядько Никифор, легко було знайти свою станцію (В. Барка);
На могилі Івана Попка було зведено дзвіницю за його кресленнями (Д. Білий).
3. Навчальний предмет у загальноосвітній школі, завданням якого є навчити учнів креслити (у 2 знач.).
Уроки креслення в семикласниць були, ясна річ, найулюбленішими (В. Нестайко).
Словник української мови (СУМ-20)