кресленик
КРЕ́СЛЕНИК, а, ч., техн.
Те саме, що кре́слення 2.
Кресленик передає основну ідею якоїсь машини, приладу тощо за допомогою умовних позначень (з наук. літ.);
* Образно. Серед порожніх берегів тече оголена ріка. Пласка й безбарвна .. Не ріка, лише труп ріки. Схематизований кресленик з підручника гідрографії (В. Домонтович).
Словник української мови (СУМ-20)