кретинка

КРЕТИ́НКА, и, ж., лайл.

Жін. до крети́н 2.

Позіхаючи, попиваю мінералку і дивуюся: деколи Мишка може стати повною кретинкою, починає втомлювати і дратувати, а деколи слухаєш – очі хочуть повискакувати з орбіт – настільки переконливо сперечається і доводить власну думку (А. Дністровий);

“Я – дурепа! Закохана кретинка!” – сказала собі Марта (І. Роздобудько).

Значення в інших словниках

1. кретинка — крети́нка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кретинка — -и. Жін. до кретин.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кретинка — КРЕТИ́НКА, и, ж. Жін. до крети́н.  Словник української мови в 11 томах