кречет

КРЕ́ЧЕТ, а, ч.

Великий хижий птах родини соколових із чорно-сизим оперенням, поширений в арктичній і субарктичній зонах Європи, Азії та Північної Америки.

Для полювання з ловчими птахами використовували яструбів, соколів і кречетів (В. Чемерис);

Глянув Тарас на небо, а по ньому вже лине низка кречетів (М. Садовський, пер. з тв. М. Гоголя);

* Образно. Чого вартий половець без коня? Без коня він – що кречет без крил!.. (В. Малик).

Значення в інших словниках

1. кречет — кре́чет іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кречет — -а, ч. Великий хижий птах родини соколиних із чорно-сизим оперенням.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кречет — КРЕ́ЧЕТ, а, ч. Великий хижий птах родини соколиних із чорно-сизим оперенням. Глянув [Тарас] на небо, на ключ кречетів і махнув хусткою (Довж., І, 1958, 262); З денних хижаків у тундрі.. найбільш характерний.. кречет (Посібник з зоогеогр., 1956, 91).  Словник української мови в 11 томах
4. кречет — Кречет, -та м. Кречетъ. Закуркають кречети сизі. Макс.  Словник української мови Грінченка