крижак
КРИЖА́К¹, а́, ч., діал.
Крижень.
Ви [О. Вишня] на вечірнім перельоті – Гроза чирків і крижаків, Ви – приклад всім нам у роботі (М. Рильський);
На ранок на плесі зблизька Побачив я .. Звичайні наші поліські Крижні, руді крижаки (П. Дорошко);
Майже черкаючи тиховоду гладінь, брив [летів] здоровенний крижак (Є. Пашковський).
КРИЖА́К², а́, ч., іст.
Хрестоносець.
Молодий .. коназ [князь] .. цієї весни потопив у Чудському озері крижаків-тевтонів (В. Малик);
Хрестоносців називали крижаками, бо ті носили одяг із зображенням хреста – крижа (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)