крижано
КРИЖА́НО.
Присл. до крижани́й 3.
А в очах, у синіх вікнах у темних рамцях усе так само гостро і крижано переливався блиск (В. Винниченко);
Старий злякався, глибоко, крижано поповз йому в серце страх (Ю. Яновський);
Крижано, тонко дзвенить поземкою цей суворий, нiби арктичний свiт (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)