крип
КРИП, у, ч., фіз.
Повільна деформація твердого тіла в часі під дією сталого навантаження або механічної напруги.
До геоморфологічних природних процесів відносять зсуви, лінійну ерозію, крип та осідання поверхні (з наук. літ.);
До крипу схильні тією чи іншою мірою всі тверді тіла – як кристалічні, так і аморфні (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)