кришити
КРИШИ́ТИ, кришу́, кри́шиш, недок., що і без дод.
1. Розколювати, розбивати, подрібнювати щось на шматочки, на крихти.
[Антось:] Руки в нього ти бачив? Залізо можна кришити (І. Микитенко);
Камінь кришить вітер і негода. Дуб столітній хилиться від них (А. Малишко);
Тала вода з шаленою люттю розмивала, кришила береги та кам'яні скелі (С. Чорнобривець);
// Смітити крихтами чого-небудь.
[Гиря:] Багато не ріж [хліба]! Та не криши, чуєш?.. (М. Куліш);
Докійка хліб вкусить обережно, щоб не кришити (А. Головко).
2. Різати, рубати на дрібні частинки.
У хаті і у кімнаті жінки порались, .. то муку сіяли, то локшину кришили (Г. Квітка-Основ'яненко);
– Чи так, чи не так, Уродив пастернак. А петрушку Криши в юшку – Буде смак, буде смак (Т. Шевченко);
Як зачуєш свист куль, зараз так би й кинувся в битву на ворогiв i рубав би їх, i кришив, як черствий хлiб (І. Нечуй-Левицький);
Кошовий отаман .. кришив тютюн на низенькому пеньку (О. Довженко);
Петрана з Даркою із самого досвіту кришили на кухні капусту ножами, щоб наквасити її з яблуками діжку на зиму (М. Малиновська);
Завинутий у запинало слов'янин кришив сокирою рею (Ю. Логвин);
Стара готувала сніданок для синової сім'ї. Перемивала пшоно, кришила в горщик картоплю, смажила сало (К. Мотрич);
* Образно. Ганнуся тихо гребнула веслом, і човник справді пішов по зорях, лякаючи і кришачи їх (М. Стельмах);
Птахи літають пелехаті і зимну кришать самоту (В. Стус);
Криши, ламай, трощи стереотипи! Вони кричать, пручаються, – ламай! (Л. Костенко).
3. перен., розм. Нещадно бити, рубати, вбивати (перев. багатьох).
Дід і почне кришить татар..: так голови і валяться, як груші увосени (О. Стороженко);
– Добре! – кричав несамовито Шрам. – Так їх, каторжних! Бий, криши дияволів на шматки! (М. Старицький);
Як зачуєш свист куль, зараз так би й кинувся в битву на ворогiв i рубав би їх, i кришив, як черствий хлiб (І. Нечуй-Левицький);
// Знищувати, ламаючи, розбиваючи.
Бомби граніт кришили (М. Нагнибіда);
Він знав, що той танк, якщо його не знищити, згодом вдереться в інший квартал і кришитиме все на своєму шляху (О. Гончар).
Словник української мови (СУМ-20)