кришити —
кришу, кришиш, недок., перех. 1》 Розколювати, розбивати, подрібнювати щось на дрібні шматочки, на крихти. || Смітити крихтами чого-небудь. 2》 Різати на дрібні частинки. 3》 перен., розм. Нещадно бити, рубати, вбивати. || Знищувати, ламаючи, розбиваючи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
кришити —
КРИШИ́ТИ, кришу́, кри́шиш, недок., що і без дод. 1. Розколювати, розбивати, подрібнювати щось на шматочки, на крихти. [Антось:] Руки в нього ти бачив? Залізо можна кришити (І. Микитенко); Камінь кришить вітер і негода. Дуб столітній хилиться від них (А.
Словник української мови у 20 томах
кришити —
вига́дувати / ви́гадати таке́, що і в борщ не кри́шать. Говорити нісенітниці, дурниці. — От химерна Шумиха! Се вона все вигадує про мене таке, що і в борщ не кришать (Д. Мордовець).
Фразеологічний словник української мови
кришити —
ПОДРІ́БНЮВАТИ (натискаючи, ріжучи, ударяючи тощо, ділити щось на дрібні частки, шматки), ДРІБНИ́ТИ, РОЗДРІ́БНЮВАТИ, ЗДРІ́БНЮВАТИ, ДРОБИ́ТИ, РОЗДРО́БЛЮВАТИ (РОЗДРОБЛЯ́ТИ), КРИШИ́ТИ, РОЗКРИ́ШУВАТИ, СІКТИ. — Док.
Словник синонімів української мови
кришити —
КРИШИ́ТИ, кришу́, кри́шиш, недок., перех. 1. Розколювати, розбивати, подрібнювати щось на дрібні шматочки, на крихти. [Антось:] Руки в нього ти бачив? Залізо можна кришити (Мик.
Словник української мови в 11 томах
кришити —
Криши́ти, -шу́, -шиш гл. 1) Крошить. Ой сип сірівець та криши петрушку. Шевч. Чого не люблю, того і у борщ не кришу. Ном. № 5075. 2) Рубить. Дід і почне кришить татар, як локшину. Стор. 3) Рѣзать, разрѣзывать. Сало кришене стоїть на столі. Г. Барв. 201.
Словник української мови Грінченка