Словник української мови у 20 томах

кришталевий

КРИШТАЛЕ́ВИЙ, а, е.

1. Прикм. до кришта́ль 1, 2.

Підніжжя кришталевої гори заляпано болотом і кров'ю (Леся Українка);

Мерехтіла кришталева пишність люстр (М. Стельмах);

// Зробл. із кришталю (у 1 знач.).

Моторні лакеї розносили великі кришталеві чарки з .. шипучим вином (Панас Мирний);

Сміх сипавсь їй з горла, як лісові горіхи у кришталеву вазу (М. Коцюбинський);

Вже як почався банкет, привезено на шести верблюдах скляницю кришталеву, в яку налито вина відер п'ятсот і кілька гарнців (П. Загребельний);

Стояли там повні полиці з німецькими срібними кубками, флорентійськими розписними блюдами, срібними і кришталевими єгипетськими карафками (Ю. Логвин);

* Образно. Що ти про мене думаєш? Що я лиха, злопам'ятна дівчина з кришталевим серцем у грудях (Леся Українка);

// Характерний для кришталю (у 1 знач.).

Новий рік стрічаємо в поході .. Не було переливчастого кришталевого дзвону, але був пишний тост командира (В. Логвиненко).

2. перен. Який прозорістю, грою барв і т. ін. нагадує кришталь (у 1 знач.); прозорий, ясний, блискотливий.

З височенного перекату скатертю переливається широкий пласт кришталевої лави (О. Стороженко);

Тільки синє кришталеве небо весело лисніло, та сміялось сонце на веселому небі, неначе воно одно споконвіку не зазнало жодного горя та мук (І. Нечуй-Левицький);

Стрий не то шумить, не то журчить принадливо, котячи по камінню свої кришталеві води (І. Франко);

Його очі блищали кришталевими перлинами сліз (Олесь Досвітній);

День кришталевий, прозорий, а ранок бува попелястий (Б.-І. Антонич);

Він струшує з пухнастої гілочки сніг, але намерзлі бурульки льоду, наче кришталеві коралики, тримаються міцно (Є. Доломан);

// Високоморальний.

Запам'ятай лише одне, і хай воно тебе провадить, поки прийде кришталева чистота думки й духу: коли не можеш нічим прислужитися вітчизні, намагайся хоч не шкодити їй (Р. Іваничук);

Прохала бога дати їй сили перенести це, не завдавши щонайменших прикрощів Сотникові, людині кришталевої чистоти й порядності (М. Циба);

// Бездоганно чистий.

Довкола відчувалось .. кришталеве почуття дружби і любові (Л. Смілянський);

Приємний розкішний затінок, кришталева холодна вода, соковиті солодкі фініки оазису для мандрівника означали закінчення страшної подорожі (В. Хрущак).

3. перен. Мелодійний, дзвінкий, чистий звучанням (про голос, звук і т. ін.).

Крізь біль і сльози у неї виринув в очах на мить знову кришталевий сміх (С. Васильченко);

Кришталеві звуки рояля скалками розсипалися на темносірому оксамиті повітря (Д. Бузько);

З Манюрчиного Горла тече срібна ріка кришталевих звуків (Ю. Яновський);

З сонячним променем бризнуло й освітило повітря кришталеве дзюрчання сопілки (Н. Королева);

Задзвенів у запалій тиші кришталевий Лукашиків голос і вщух (О. Довженко);

У просторі пролунали кришталеві акорди мелодії (О. Бердник).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кришталевий — криштале́вий прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. кришталевий — (як кришталь) прозорий, ясний, блискотливий; (хто) праведний, високоморальний, бездоганно чистий; (звук) мелодійний, дзвінкий, чистий.  Словник синонімів Караванського
  3. кришталевий — [криешталевией] м. (на) -вому/ -в'ім, мн. -в'і  Орфоепічний словник української мови
  4. кришталевий — -а, -е. 1》 Прикм. до кришталь 1), 2). || Зробл. із кришталю (у 1 знач.). 2》 перен. Який прозорістю, грою барв і т. ін. нагадує кришталь (у 1 знач.); прозорий, ясний, блискотливий. || Високоморальний. || Бездоганно чистий. 3》 перен. Мелодійний, дзвінкий, чистий звучанням (про голос, звук і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. кришталевий — ДЗВІНКИ́Й (про звук, голос, сміх тощо — який звучить високо, чітко і сильно), ДЗВЕНЯ́ЧИЙ, ДЗВЕНЮ́ЧИЙ, МЕТАЛЕ́ВИЙ, ГОЛОСИ́СТИЙ рідше, ТРЕМКИ́Й розм.; СРІБЛЯ́СТИЙ, СРІБЛИ́СТИЙ, СРІ́БНИЙ, КРИШТАЛЕ́ВИЙ (мелодійний, чистого звучання).  Словник синонімів української мови
  6. кришталевий — Криштале́вий, -ва, -ве  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. кришталевий — КРИШТАЛЕ́ВИЙ, а, е. 1. Прикм. до кришта́ль 1, 2. Підніжжя кришталевої гори заляпано болотом і кров’ю (Л. Укр., II, 1951, 209); Мерехтіла кришталева пишність люстр (Стельмах, II, 1962, 7); Новий рік стрічаємо в поході..  Словник української мови в 11 томах
  8. кришталевий — Криштале́вий, -а, -е Хрустальный. Заправлю горілки в кришталевій пляшці. Мет. 250. Великі бризки кришталевим стовбом стрибали догори. Стор. МПр. 66. Срібні, золоті і кришталеві кубки. К. ЧР. 38.  Словник української мови Грінченка