кровавиця

КРОВА́ВИЦЯ, і, ж., заст.

Кривавиця.

[Андрій:] Я не крадене продаю, а свій піт, свою кровавицю! (М. Кропивницький);

– Моє добро! Моя кровавиця! І вже нетрудний засів, і вже панує, розкошує! І сміється з дурного гуцула, що так легко дав себе одурити (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. кровавиця — крова́виця іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. кровавиця — -і, ж., заст. Кривавиця.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кровавиця — крова́ви́ця мед. незгортання крові; гемофілія (ст): Кровавиця є хоробою цілого тіла, коли-то навіть найменше скалічене викликає надмірний уплив крови або коли кров виступає підскірно навіть без скаліченя і удару.  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. кровавиця — КРОВА́ВИЦЯ, і, ж., заст. Кривавиця. [Андрій:] Я не крадене продаю, а свій піт, свою кровавицю! (Кроп., І, 1958, 457).  Словник української мови в 11 томах