кровиця

КРОВИ́ЦЯ, і, ж., поет.

Те саме, що кров 1.

– Вже заради цього варто було нам, старим, кровицю вточити (Яків Баш);

– За нашу, – він з особливим притиском мовив те слово – “нашу” – землю-матінку кровицю пролив... (В. Дрозд);

Дряпнув пальцем по руці, аж кровиця виступила (В. Лис);

* Образно. Кущ червоної калини Грони ягід нахиляє В чисту воду й поливає Глиб кровицею своєю... (Я. Щоголів).

Значення в інших словниках

1. кровиця — крови́ця іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. кровиця — -і, ж., поет. Те саме, що кров 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кровиця — КРОВ (червона рідина, яка, циркулюючи, забезпечує живлення клітин та обмін речовин живого організму), КРОВИ́ЦЯ поет., КРИВА́ВИЦЯ фольк., КЕРВА́ВИЦЯ (КИРВА́ВИЦЯ) діал., КРІВ діал., КРІ́ВЛЯ діал., РУДА́ заст., КРОВИ́НА поет.; Ю́ШКА розм., МАЗКА́ розм.  Словник синонімів української мови
4. кровиця — КРОВИ́ЦЯ, і, ж., поет. Те саме, що кров 1. *Образно. Кущ червоної калини Грони ягід нахиляє В чисту воду й поливає Глиб кровицею своєю.,. (Щог., Поезії, 1958, 383). ◊ Пуска́ти (пусти́ти) крови́цю кому, чию — те саме, що Пуска́ти (пусти́ти) кров ( див.  Словник української мови в 11 томах