кровиця
КРОВИ́ЦЯ, і, ж., поет.
Те саме, що кров 1.
– Вже заради цього варто було нам, старим, кровицю вточити (Яків Баш);
– За нашу, – він з особливим притиском мовив те слово – “нашу” – землю-матінку кровицю пролив... (В. Дрозд);
Дряпнув пальцем по руці, аж кровиця виступила (В. Лис);
* Образно. Кущ червоної калини Грони ягід нахиляє В чисту воду й поливає Глиб кровицею своєю... (Я. Щоголів).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- кровиця — крови́ця іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- кровиця — -і, ж., поет. Те саме, що кров 1). Великий тлумачний словник сучасної мови
- кровиця — КРОВ (червона рідина, яка, циркулюючи, забезпечує живлення клітин та обмін речовин живого організму), КРОВИ́ЦЯ поет., КРИВА́ВИЦЯ фольк., КЕРВА́ВИЦЯ (КИРВА́ВИЦЯ) діал., КРІВ діал., КРІ́ВЛЯ діал., РУДА́ заст., КРОВИ́НА поет.; Ю́ШКА розм., МАЗКА́ розм. Словник синонімів української мови
- кровиця — КРОВИ́ЦЯ, і, ж., поет. Те саме, що кров 1. *Образно. Кущ червоної калини Грони ягід нахиляє В чисту воду й поливає Глиб кровицею своєю.,. (Щог., Поезії, 1958, 383). ◊ Пуска́ти (пусти́ти) крови́цю кому, чию — те саме, що Пуска́ти (пусти́ти) кров ( див. Словник української мови в 11 томах