Словник української мови у 20 томах

кровообіг

КРОВОО́БІГ, у, ч., фізл.

Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини.

Система кровообігу людини складається із серця та судин, які утворюють велике і мале кола кровообігу (з навч. літ.);

Не спить .. Вільям Гарвей, перевіряє кровообіг на хворих (З. Тулуб);

Мороки випало лікарю, поки він зміг повернути звичний кровообіг (Г. Колісник);

Після того, як біль відступав і кровообіг заспокоювався, наставала блаженна мить кейфу (Ю. Логвин);

Йому нестерпо захотілось стати під купол, звідки падав пучок теплого сонячного проміння, підставити йому голову, болючий живіт, вічно змерзлі ноги через те, що мав порушений кровообіг (Г. Пагутяк);

* Образно. Сьогодні вперше за двадцять п'ять років вам нема листів .. – Порушився кровообіг життя (О. Довженко);

Це цікава група людей, що важать своє у вуличному кровообігу громадського організму (Б. Антоненко-Давидович).

△ Ко́ло кровоо́бігу див. ко́ло¹;

(1) Корона́рний кровоо́біг – система кровообігу серця.

Нерідко гострі порушення мозкового та коронарного кровообігу поєднуються, що зумовлено спільністю чинників ризику інфаркту міокарда та мозку (з наук. літ.);

Холестерин дуже погано впливає на коронарний кровообіг (з навч. літ.).

Словник української мови (СУМ-20)

Значення в інших словниках

  1. кровообіг — кровоо́біг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. кровообіг — -у, ч., фізіол. Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини. Регіонарний кровообіг — кровообіг в органах і тканинах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. кровообіг — Кровоо́біг і кровобі́г, -гу, -гові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  4. кровообіг — КРОВОО́БІГ, у, ч., фізл. Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини. Не спить.. Вільям Гарвей, перевіряє кровообіг на хворих (Тулуб, Людолови, II, 1957, 596)...  Словник української мови в 11 томах