кровообіг

кровоо́біг

-у, ч., фізіол.

Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини.

Регіонарний кровообіг — кровообіг в органах і тканинах.

Штучний кровообіг — кровообіг, який забезпечується шляхом повного або часткового заміщення діяльності серця роботою спеціальних апаратів.

Недостатність кровообігу — гемодинамічні порушення, що призводять до порушення кровопостачання органів та тканин, а також патологічного перерозподілу об'єму крові в різних ділянках судинного русла.

Значення в інших словниках

1. кровообіг — кровоо́біг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кровообіг — КРОВОО́БІГ, у, ч., фізл. Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини. Система кровообігу людини складається із серця та судин, які утворюють велике і мале кола кровообігу (з навч. літ.); Не спить ..  Словник української мови у 20 томах
3. кровообіг — Кровоо́біг і кровобі́г, -гу, -гові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. кровообіг — КРОВОО́БІГ, у, ч., фізл. Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини. Не спить.. Вільям Гарвей, перевіряє кровообіг на хворих (Тулуб, Людолови, II, 1957, 596)...  Словник української мови в 11 томах