кровообіг

КРОВОО́БІГ, у, ч., фізл. Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини.

Не спить.. Вільям Гарвей, перевіряє кровообіг на хворих (Тулуб, Людолови, II, 1957, 596);

Великим колом кровообігу називають шлях крові по артеріях з лівого шлуночка до всіх органів і тканин, а потім по венах до правого пересердя (Заг. догляд за хворими, 1957, 76);

*Образно. Сьогодні вперше за двадцять п’ять років вам нема листів..— Порушився кровообіг життя (Довж., І, 1958, 431).

Значення в інших словниках

1. кровообіг — кровоо́біг іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. кровообіг — -у, ч., фізіол. Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини. Регіонарний кровообіг — кровообіг в органах і тканинах.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. кровообіг — КРОВОО́БІГ, у, ч., фізл. Рух крові по замкнутій кровоносній системі людини або тварини. Система кровообігу людини складається із серця та судин, які утворюють велике і мале кола кровообігу (з навч. літ.); Не спить ..  Словник української мови у 20 томах
4. кровообіг — Кровоо́біг і кровобі́г, -гу, -гові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)