кровопивець
КРОВОПИВЕЦЬ, вця, ч., зневажл. Те саме, що кровоже́р; гнобитель, тиран.
[В’язень-лицар:] Тиран мій зблід би, він почув би вирок..: ганьба кровопивцям! (Л. Укр., II, 1951, 186);
Цілі покоління проливали свою кров у боротьбі проти.. всяких.. п’явок і кровопивців (Еллан, II, 1958, 225).
Словник української мови (СУМ-11)