кронциркуль
КРОНЦИ́РКУЛЬ, я, ч.
1. Прилад, інструмент у вигляді циркуля із вигнутими ніжками для вимірювання зовнішніх або внутрішніх розмірів предметів; крумциркуль.
Кронциркуль використовується для вимірювання ширини отворів, пазів і заглиблень предметів, які неможливо виміряти за допомогою лінійки (з навч. літ.);
На скляну площину ліг сталевий кронциркуль, яким вона заміряла зернята (І. Волошин).
2. Маленький креслярський циркуль для креслення дуг радіусом до 1 мм.
Кут між ніжками кронциркуля встановлюється й фіксується за допомогою мікрометричного гвинта (з наук.-техн. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)