кроншнеп
КРО́НШНЕП, а, ч.
Птах родини бекасових з довгим, загнутим донизу дзьобом.
Десь у далечині почувся мелодійний свист кроншнепа (Олесь Досвітній);
На березі сидів кроншнеп і встромив кривий ніс у мулку землю надбережжя (М. Йогансен);
Над дорогою пролітали дрібні кулики і великі кроншнепи з кривими дзьобами (В. Гжицький);
Живлячись жуками, хробаками та ягодами, кронштепи полюбляють болота, вологі луки, а також зустрічаються в горах (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)