кроншнеп
КРО́НШНЕП, а, ч. Птах ряду куликоподібних з довгим, загнутим донизу дзьобом.
Десь у далечині почувся мелодійний свист кроншнепа (Досв., Вибр., 1959, 409);
Над дорогою пролітали дрібні кулики і великі кроншнепи з кривими дзьобами (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 111).
Словник української мови (СУМ-11)