Орфографічний словник української мови

кроншнеп

кро́ншнеп

іменник чоловічого роду, істота

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. кроншнеп — -а, ч. Птах ряду куликоподібних із довгим, загнутим донизу дзьобом.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. кроншнеп — КРО́НШНЕП, а, ч. Птах родини бекасових з довгим, загнутим донизу дзьобом. Десь у далечині почувся мелодійний свист кроншнепа (Олесь Досвітній); На березі сидів кроншнеп і встромив кривий ніс у мулку землю надбережжя (М.  Словник української мови у 20 томах
  3. кроншнеп — кро́ншнеп (нім. Kronschnepfe, від Krone – вінець і Schnepfe – кулик) рід куликів родини сивкових. Мисливські птахи.  Словник іншомовних слів Мельничука
  4. кроншнеп — КРО́НШНЕП, а, ч. Птах ряду куликоподібних з довгим, загнутим донизу дзьобом. Десь у далечині почувся мелодійний свист кроншнепа (Досв., Вибр., 1959, 409); Над дорогою пролітали дрібні кулики і великі кроншнепи з кривими дзьобами (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 111).  Словник української мови в 11 томах