кронциркуль
КРОНЦИ́РКУЛЬ, я, ч.
1. Циркуль із вигнутими ніжками для вимірювання зовнішніх або внутрішніх розмірів предметів.
Для вимірювання товщини виробу, а також зовнішнього діаметра вживається кронциркуль (Стол.-буд. справа, 1957, 95);
На скляну площину ліг сталевий кронциркуль, яким вона заміряла зернята (Вол., Озеро.., 1959, 48).
2. Маленький циркуль для креслення дуг радіусом до 1 мм.
Кронциркуль має гвинт, за допомогою якого його ніжки можна встановити на певній віддалі (Кресл., 1956, 14).
Словник української мови (СУМ-11)