кротеня

КРОТЕНЯ́, я́ти, с.

Маля крота.

Маленьке кротеня (боялася [Марія] й гидувала цим створiнням цiле життя, а тепер байдуже) ворохобиться в кутку (В. Яворівський);

Народжуються кротенята сліпими, голими й безпорадними з вагою тіла 2–3 г (з наук.-попул. літ.);

У дорослої самки зазвичай народжується від трьох до дев'яти кротенят (з навч. літ.);

* У порівн. Дядько повагом виймає з кишені чорну, як кротеня, калитку (М. Стельмах).

Значення в інших словниках

1. кротеня — кротеня́ іменник середнього роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. кротеня — -яти, с. Маля крота.  Великий тлумачний словник сучасної мови