круглястий

КРУГЛЯ́СТИЙ, а, е, розм.

Те саме, що кругля́вий.

На долiвцi, пiд лампадкою саме, тремтить пляма кругляста, вiд неї довгими смужками розбiгаються тiнi (М. Старицький);

Часті озера, чорні хати й темний колір зелені, круглясте каміння, що розкидане скрізь по полях і лісах, – це все було для Жанни нове й небачене (Гео Шкурупій);

Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю. Яновський);

У віконці пропливло круглясте біле личко під шапкою-бояркою, кокетливо зиркнуло з-під тонких бровенят і щезло (Б. Левін);

Вона мовчки поклала йому на ліжко аркушик з кількома словами, написаними правильним круглястим почерком, і так само тихо вийшла (І. Білик).

Значення в інших словниках

1. круглястий — кругля́стий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. круглястий — див. круглий  Словник синонімів Вусика
3. круглястий — -а, -е. Трохи заокруглений; круглуватий, круглявий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. круглястий — КРУГЛЯ́СТИЙ (який має трохи круглу форму), КРУГЛУВА́ТИЙ, КРУГЛЯ́ВИЙ, ОКРУ́ГЛИЙ, ЗАКРУ́ГЛЕНИЙ, ЗАОКРУ́ГЛЕНИЙ (який став таким внаслідок певної дії). Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю.  Словник синонімів української мови
5. круглястий — Кругля́стий, -та, -те  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. круглястий — КРУГЛЯ́СТИЙ, а, е. Трохи заокруглений; круглуватий, круглявий. Свіча [річка] бурлить і розбивається о круглясте каміння (Фр., І, 1955, 364); Обличчя у Мишуні було круглясте, як у немовляти (Ю. Янов., II, 1954, 129).  Словник української мови в 11 томах
7. круглястий — Круглястий, -а, -е Шарообразный. Земля кругляста, як кавун. Ком. І. 6.  Словник української мови Грінченка